Ескалація конфлікту в Ірані призвела світові енергетичні ринки до межі найгіршого сценарію. Нещодавні удари з боку Ізраїлю та Ірану по ключових об’єктах нафтогазової інфраструктури порушили ланцюжки поставок, що призвело до зростання цін і загрожує серйозними економічними наслідками. Міжнародна енергетична агенція (МЕА) закликала споживачів скоротити споживання енергії — працювати з дому, рухатися повільніше та обмежити використання газових плит — щоб пом’якшити безпосередній вплив стрибків цін.
Блокада Ормузької протоки та руйнування інфраструктури
Ситуація критична: конфлікт фактично закрив Ормузьку протоку, життєво важливий судноплавний шлях для експорту нафти та газу з країн Близького Сходу, включаючи країни ОПЕК. Ціни на нафту злетіли понад 100 доларів за барель після перших атак, що не спостерігалося з моменту вторгнення Росії до України у 2022 році.
Проте ситуація погіршилася, коли ракетні удари почали націлювати безпосередньо на виробничі потужності. Удари Ізраїлю по Ірану та катарським газовим родовищам, особливо по South Pars (найбільшому у світі), зустріли удар у відповідь Ірану, який пошкодив критичну енергетичну інфраструктуру. QatarEnergy оцінює, що 17% її потужностей з виробництва ЗПГ виведені з експлуатації на наступні п’ять років, що змушує компанію оголошувати форс-мажор за контрактами з європейськими та азіатськими покупцями.
Такий масштаб руйнувань нелегко відновити. Після закінчення конфліктів стійко високі ціни на нафту можливі через втрати виробництва. МЕА попереджає, що це найбільша загроза глобальному енергопостачанню в історії і фінансові ринки недооцінюють її повний ефект.
Економічні наслідки: депресивні умови
Аналітики попереджають, що потенційний збій можна порівняти з глобальним шоком попиту під час пандемії 2020 року, але без відповідних заходів щодо ізоляції. Рорі Джонстон, дослідник нафтових ринків, прямо заявляє, що продовження закриття протоки може спровокувати депресивні умови: відсутність автомобілів, відсутність авіаперельотів, але відсутність локдаунів, пов’язаних з пандемією, для компенсації.
США не втратять прямі поставки нафти та газу, але споживачі відчують наслідки у вигляді зростання цін на паливо та збільшення вартості товарів, що перевозяться вантажним транспортом. Зростання цін на добрива, життєво важливе для весняної посадки, ще більше посилить ситуацію в економіці. Авіакомпанії вже підвищують тарифи та скорочують рейси через вартість палива.
Розрив у ланцюжку поставок сировинних товарів
Війна торкається не лише енергетики: виробництво нафтохімії, матеріали для напівпровідників та інші найважливіші сировинні товари також перекриваються. Криза оголює крихкість глобальних ланцюжків поставок та взаємопов’язаність світової економіки.
Невизначеність у Білому домі посилює кризу
Ситуацію ще більше ускладнює послідовна позиція адміністрації Трампа. Відсутність чіткої стратегії виходу чи певних цілей посилює ринкову невизначеність. Хоча адміністрація вжила екстрених заходів, таких як тимчасове скасування закону Джонса, загроза ескалації залишається високою. Трамп прямо пригрозив масовими ударами у відповідь по Ірану у разі повторного нападу на Катар.
Поточна криза перевершила навіть песимістичні очікування. Глибина конфлікту вразила експертів, наголошуючи на серйозності ситуації.
** Війна, що триває в Ірані, є безпрецедентною загрозою глобальній енергетичній безпеці та економічній стабільності, з потенційними наслідками, що набагато перевершують наслідки попередніх конфліктів. Нездатність до деескалації може спровокувати серйозну глобальну рецесію або ще гірше.**
